|
|
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Т.в.о. голови Амвросіївського райсуду
_________________ О.О. Смольняков
«31» липня 2012 року
|
ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку для працівників
Амвросіївського районного суду Донецької області
1. Загальні положення
1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку є нормативним актом і є обов`язковими для всіх працівників суду.
Згідно з Конституцією України громадяни України мають правона працю, - тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповіднодо її якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, -включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи відповідно допокликання, здібностей, професійної підготовки, освіти.
Обов’язком кожного працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, бережливе відношення до ввіреного майна.
Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, застосуванням методів переконання і виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені напідставі Кодексу законів про працю України, в їх основу покладено положення Закону України "Про державну службу".
Правила спрямовані на зміцнення трудової дисципліни, своєчасне і якісне виконання працівниками покладених на них обов’язків, раціональне використання робочого часу, зростання продуктивності та ефективності праці.
1.3. Питання, пов’язані з застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівництвом.
В тексті Правил внутрішнього трудового розпорядку застосовуються терміни:
- керівництво територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області; – начальник управління та його заступники;
- керівництво місцевого суду – голова суду та його заступник, керівник апарату суду та його заступник;
- працівники суду - фахівці (державні службовці), обслуговуючий персонал суду;
- КЗпП - Кодекс законів про працю України;
- Правила - Правила внутрішнього трудового розпорядку.
2. Порядок призначення, переміщення та звільнення працівників Амвросіївського районного суду
2.1. Працівники суду реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору. Порядок прийняття на роботу регламентується КЗпП України, Законом України „Про державну службу” та іншими законодавчо-правовими актами.
Призначення, переміщення та звільнення працівників здійснюється:
- суддів місцевих судів – Президентом України, а в разі безстрокового обрання – Верховною Радою України;
- голів та заступників голів судів – Вищою Радою юстиції за поданням відповідної ради суддів;
- керівників та заступників апарату суду – начальником територіального управління державної судової адміністрації за поданням голови суду;
- помічників суддів (за поданням суддів), консультантів судів та всіх інших працівників судів – керівниками апарату відповідних судів.
При прийнятті на державну службу для спеціалістів може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.
2.2. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитись стажування терміном до двох місяців.
2.3. Прийняття на роботу оформлюється наказом керівника апарату суду, який оголошується працівникові під розписку. В наказі має бути зазначено найменування роботи (посади) відповідно до штатного розкладу та умови праці. Допуск до роботи новопризначених працівників провадиться тільки після видання відповідного наказу.
2.4. Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу документи, подання яких не передбачено законодавством.
2.5. З наказом про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) він ознайомлюється під розписку в особовій картці, в якій повторюється відповідний запис в трудовій книжці.
2.6. При прийомі працівника на роботу чи у разі переведення працівника в установленому порядку на іншу роботу в суді керівництво суду зобов’язано:
- роз’яснити працівникові його права та обов’язки і проінформувати під розпис про умови праці;
- ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, із Законом України “Про державну службу України”, Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Положенням про Державну судову адміністрацію України, Правилами поведінки працівників суду;
- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
2.7. На всіх працівників ведуться трудові книжки у порядку,встановленому чинним законодавством.
2.8. Порядок припинення трудового договору з працівниками може мати місцетільки з підстав, передбачених законодавством, які регламентуються КЗпП України, Законами України „Про державну службу”, та іншими нормативно-правовими актами.
Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (випадки, передбачені частиною першою ст.38 КЗпП України) керівництво суду повинне розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а керівництво зобов’язане видати працівнику трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок.
За згодою між працівником і керівництвом трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.
Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 ст.23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення керівництвом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України.
2.9. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.
2.10. Розірвання (припинення) трудового договору з працівником оформлюється наказом.
2.11. Днем звільнення є останній день роботи.
В день звільнення керівництво зобов’язане видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення і здійснити з ним остаточний розрахунок. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю КЗпП України.
2.12. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації праці мають категорії працівників, визначені ст.42 КЗпП України.
3. Основні обов’язки працівників
3.1. Працівники зобов`язані дотримуватися Конституції України та інших актів законодавства України, обов`язків, які визначені КЗпП України, посадовими інструкціями, іншими нормативними документами. Посадові особи суду, крім зазначеного, повинні неухильно виконувати вимоги Законів України „Про державну службу”, Загальних правил поведінки державного службовця та інш.
3.2. Крім того, працівники суду зобов’язані:
- неухильно дотримуватися даних Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Амвросіївського районного суду, Правил поведінки працівників суду, трудової дисципліни;
- працювати чесно і сумлінно, виконувати покладені на них обов’язки, додержуватися дисципліни праці, своєчасно й точно виконувати розпорядження керівництва суду, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їх службові та трудові обов`язки;
- забезпечувати ефективну роботу, виявляти ініціативу і творчість;
- постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;
- своєчасно виконувати директиви Державної судової адміністрації України, накази керівництва;
- підвищувати ефективність праці, своєчасно й ретельно виконувати роботи за вказівками і завданнями керівництва суду;
- не припускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави чи негативного впливу на репутацію працівників управління; не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування державних органів;
- не вчиняти дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях у власних інтересах, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;
- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
- не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, об’єднання громадян або конкретної особи;
- зберігати службову, конфіденційну, а також іншу інформацію, яка згідно законодавству не підлягає розголошенню;
- додержуватися вимог по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці та протипожежній охороні, передбачених відповідними правилами та інструкціями;
- додержуватися встановленого порядку зберігання документів, службової інформації та матеріальних цінностей;
- берегти і зміцнювати державну власність, економно і раціонально витрачати матеріальні ресурси;
- утримувати свої робочі місця в порядку, чистоті та справному стані, а також додержуватися чистоти в приміщенні і на території суду;
-у разі неможливості з поважних причин своєчасного прибуття працівника на роботу (хвороба, відвідування лікаря, сімейні обставини та ін.) завчасно попередити про те безпосереднього керівника.
3.3. Коло обов’язків, які виконує кожний працівник суду за своєю посадою, визначається посадовими інструкціями, що затверджується керівництвом суду.
4. Основні обов’язки керівництва
4.1. Керівництво територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, керівництво судів зобов’язані:
- правильно організовувати роботу працівників таким чином, щоб кожен з них працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, був ознайомлений з установленими завданнями;
- забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці;
- забезпечувати в установленому порядку підвищення кваліфікації працівників за їх фахом у відповідних навчальних закладах, на лекційних заняттях, курсах;
- забезпечувати матеріальну зацікавленість працівників у результатах їх особистої праці та загальних підсумках роботи, економне і раціональне витрачання фонду оплати праці;
- забезпечувати додержання працівниками трудової та виконавської дисципліни;
- неухильно додержуватися законодавства про працю;
- створювати належні для високопродуктивної роботи умови праці;
- справедливо вирішувати питання про моральне та матеріальне заохочення працівників, які досягли значних результатів у роботі.
4.2. Керівництво повинне забезпечувати виплату заробітної плати працівникам в установлені терміни та в розмірах, передбачених законодавством і трудовим договором.
5. Робочий час і його використання
5.1. Для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота і неділя. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком працівників віком до 18 років та інших категорій працівників, передбачених чинним законодавством).
У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.
5.2. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування встановлюються такі:
|
|
3 понеділка по четвер:
|
П’ятниці:
|
|
Початок роботи
|
8 год. 00 хв.
|
8 год. 00 хв.
|
|
Перерва
|
12 год.00 хв. - 12 год. 45 хв.
|
12 год. 00 хв. - 12 год. 45 хв.
|
|
Закінчення роботи
|
17 год. 00 хв.
|
15 год. 45 хв.
|
Напередодні святкових і неробочих днів ( стаття 73 КЗпП України) тривалість робочого дня з 40 - годинним робочим тижнем скорочується на одну годину.
За рішенням керівника окремим працівникам може встановлюватися гнучкий графік роботи на умовах та в порядку, передбачених законодавством.
5.3. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники зобов’язані за розпорядженням керівництва з’явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні.
Робота в неробочі дні оплачується відповідно до статті 107 КЗпП України.
На бажання працівника, який працював у вихідний, святковий або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
5.4. Працівникам, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", робота понад встановлену тривалість робочого часу оплачується відповідно до статті 106 КЗпП України.
5.5. Облік робочого часу працівників проводиться шляхом занесення відповідних даних до табелю. Наказом керівництва призначається відповідальна особа, а також визначається порядок ведення табелю обліку робочого часу.
5.6. За особливий характер роботи та інтенсивність праці державним службовцям виплачується надбавка до посадового окладу. Розмір надбавки встановлюється і переглядається керівництвом.
5.7. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, відзивати та знімати з роботи для виконання громадських обов’язків і проведення різних заходів, не пов’язаних із виробничою діяльністю.
5.8. Черговість надання працівникам щорічної та додаткової оплачуваної відпусток встановлюється керівництвом з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи управління і особливих інтересів працівників та можливостей для їх відпочинку. Графік відпусток складається на кожний календарний рік і доводиться до відома всіх працівників.
6. Заохочення за сумлінну працю
6.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:
- оголошення подяки;
- видача грошової премії;
- нагородження Почесною грамотою і цінними подарунками.
За виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюється дія Закону України "Про державну службу", може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
6.2. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги щодо соціально – культурного обслуговування. Таким працівникам надається також перевага в просуванні по службі (роботі).
За сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
6.3. Заохочення оголошуються наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.
7. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7.1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових та службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.
7.2. За порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів стягнення:
- догана;
- звільнення.
До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, крім вказаних вище дисциплінарних стягнень, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
- попередження про неповну службову відповідність;
- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
7.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату суду стосовно помічників суддів за поданням судді, за яким вони закріплені, стосовно інших працівників – керівником апарату відповідного суду. Застосування дисциплінарного стягнення оформлюється наказом. Накази доводяться до відома працівника під розписку.
7.4. Колективи структурних підрозділів зобов’язані створювати обстановку неприпустимості до порушень трудової дисципліни, проявляти вимогливість до працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов’язки.
7.5. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш одного місяця з дня виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення керівництво управління, керівник структурного підрозділу повинні витребувати від порушника письмове пояснення.
7.6. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Під час вибору виду стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
7.7. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року.
Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
8. Порядок вирішення трудових спорів
8.1. Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
_03_03.png)
